Поет високого духу та світлої душі

Поезія Л. Безпалого - то не просто слова про рідну землю, про Україну, про рідну мову, це була глибинна позиція. За найкращими віршами стоїть золотий запас душі. Особливо тривожили поета доля рідного степу, українського села, майбутнього нашої держави. У поезії Леоніда Безпалого поєднались радість і печаль, трагедії часу й жадання ідеалу, реалії світу й хвилювання душі; закарбувалось усе, що автор довірив слову. "Іти і не падать..." - такий був його девіз.

14 лютого в Карлівському НВО відбувся літературний захід "Душа шукає свій собор", присвячений 90-річчю від дня народження поета  Леоніда Безпалого. Розповідь  про життєвий і творчий шлях видатного земляка, допомогла присутнім відчути атмосферу, що сприяла розвитку таланта, формуванню внутрішнього світу особистості поета. Учні переглянули фрагмент передачі "Камертон душі", в якій сам автор розповідав про своє життя, долю, інтереси, про закоханість в поезію та рідне слово. Це стало найзворушливішим моментом заходу. Вірші Л. Безпалого у виконанні учнів  відкрили кожному не лише чарівний світ поезії, а й людину високого духу та світлої душі.